Крим: загроза сепаратизму

Україна має вельми небагато прикордонних районів – на Сході та на Заході, – котрі вимагають особливого підходу через національні меншини, що там проживають, однак, єдиним регіоном, що викликав серйозне занепокоєння, був Крим – найпізніше приєднана до України й повністю зрусифікована територія.

Крим був етнічною батьківщиною для кримських татар, котрих Сталін повністю депортував до Середньої Азії 1944р., ніби-то за колабораціонізм із німецько-фашистськими загарбниками. 1954р. Микита Хрущов передав Крим зі складу Російської Совєтської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Совєтської Соціалістичної Республіки, на знак 300-річного ювілею «возз’єднання України з Росією». Росіяни сприйняли цей крок як екстравагантну примху Хрущова, особливо з огляду на те, що Крим був улюбленим місцем відпочинку усього Союзу та повністю російськомовною місциною. Незадовго до розпаду Совєтського Союзу, совєтська влада нарешті дозволила кримським татарам повернутися додому, й незабаром їх прибуло чверть мільйона. З тактичних міркувань, кримські татари приєдналися до українських націоналістів, оскільки їхнім спільним ворогом був російський шовінізм.

Російські націоналісти, котрі контролювали кримську облраду, на повну користалися грядучим розвалом Совєтського Союзу. У листопаді 1990р., ця рада засудила передачу Криму Україні 1954р. У січні 1991р. вони організували референдум, результатом якого було підвищення статусу Криму з автономної області до Автономної Совєтської Соціалістичної Республіки, результати котрого було визнано українським парламентом.

Однак, референдум щодо незалежності України, що відбувся 1 грудня 1991р., завдав значного удару російським націоналістам, оскільки 54% мешканців півострова проголосували за українську незалежність, причому, у Севастополі -  базі Совєтського Чорноморського флоту, – проголосувало навіть 57% (Кузьо 2000, 202-24).

Тим не менш, російські націоналісти продовжували посилювати кримську автономію кількома невеличкими кроками. Тутешня регіональна рада проголосила Крим республікою, взяла на  себе самоуправління та прийняла власну конституцію. Ці події викликали бурхливу реакцію, й український парламент опирався кожному крокові. Російських націоналістів у Криму також стримував брак офіційної російської підтримки, оскільки Єльцин наполягав на непорушності кордонів колишніх союзних республік.

Мірою поглиблення кризи української економіки, місцеві російські націоналісти активізували свої зусилля та запровадили посаду Президента Криму, на котру 30 січня 1994р. було обрано про-російськи налаштованого Юрія Мєшкова. Цікаво, що, як і Кравчук з українським парламентом, так і Мєшков – тут же зав’яз у безкінечних суперечках з кримським, однак, Мєшков зайшов далі й розпустив його.

Цілком слушно, україн                ський уряд зайняв очікувальну позицію, розраховуючи на те, що місцеві зазнають невдачі в управлінні Кримом. Економіка півострова занурилася у цілковитий хаос та криміналізувалася, тоді як в Україні наприкінці 1994р. зажевріла фінансова стабілізація, на фоні якої Крим став виглядати у більш невигідному світлі. У березні 1995р., з ініціативи Президента Кучми, український парламент припинив дію Конституції Криму, а також скасував посаду президента Криму. Пік кримського сепаратизму було подолано, його було поставлено під контроль. Понад те – з приборканням спроби кримського сепаратизму, усі інші сепаратистські зазіхання виглядали ще більш марними. Україна забезпечила власну територіальну цілісність, навіть попри той факт, що російські націоналісти лишалися активними за постійної підтримки декотрих російських політиків, особливо мера Москви Юрія Лужкова.

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>