Відсторонення Ющенка

Ніхто не очікував, що українські реформи 2000р. будуть настільки успішними, однак еліта вважала їх протирічними. Ющенко зосередився на пріоритетних заходах та здійснив, як і було заплановано, упродовж своїх перших 100 днів, коли еліта все ще потребувала своїх економічних реформ та бажала відновлення міжнародної довіри до країни, аби запобігти дефолтові.

У квітні 2000 олігархи відчули, що загроза дефолту минула, і розпочали скаржитися на ніби-то свавільне правління Ющенка й Тимошенко, закликаючи до консенсусу та коаліційного уряду. На початку квітня, СДПУ(о), лідером якої були Медведчук та Суркіс, а також фракція, котру очолювали Волков та Бакай, котра тепер зветься Відродження Регіонів, озвучила своє занепокоєння тією програмою реформ, котру здійснював уряд. 19 квітня, Президент Кучма сам вельми різко заходився критикувати уряд за «недостатню активність». Зокрема, він не схвалював політику Тимошенко в енергетичній сфері (Кравчук 2002, 85).

Протягом перших місяців 2000р., один з високооплачуваних кореспондентів Financial Times у Києві розпочав віртуальну кампанію проти Ющенко за неправильний менеджмент резервів НБУ протягом 1996-98рр. Його інформатором був, вочевидь, Медведчук. Через ці публікації, МВФ не міг надавати Україні жодної фінансової допомоги протягом усієї першої половини 2000р. Наслідком чого, однак, стало ще більше посилення залежності олігархів від Ющенка та його політики для їхнього ж виживання.

Починаючи з літа 2000р., олігархи знову активізували власну критику економічної політики Ющенка, та, надто, політики Тимошенко в енергетичній сфері. Головними критиками були Євген Марчук, Волков та Микола Азаров, голова Державної податкової адміністрації, котрий представляв донецький клан. Кучма, в основному, став на сторону олігархів, але у своєму стилі – по-хитрому, не так очевидно. Цього разу, як і завжди у аналогічних випадках, він посилався на недостатність(!) реформ.

У вересні 2000р. міністра закордонних справ Бориса Тарасюка було знято з посади за висловлювання на адресу Москви, і він, натомість, очолив Рух. У листопаді 2000р. Києвом ходили вже чутки, що Кучма відправить Ющенка у відставку за кілька тижнів, однак через скандал Ґонґадзе це рішення було відтерміновано.

19 січня 2001р. Кучма відправив у відставку Тимошенко, 13 лютого її було заарештовано, звинувачено за три злочини, котрі вона ніби-то вчинила у часи, коли ще була газовим трейдером у 1996-97рр. Перший злочин полягав у тому, що її команія ЄЕСУ не сплатила ПДВ з продажів газу на загальну суму до 2.5 млрд доларів. Відповіддю Тимошенко було, що ЄЕСУ – офшорна компанія, котру було у законний спосіб звільнено від сплати ПДВ. Другим звинуваченням був хабар, котрий вона ніби-то дала Лазаренкові, коли той був прем’єр-міністром. Тимошенко відповідала, що то був не хабар, а дивіденди, оскільки він був спів-власником ЄЕСУ. Третім було звинувачення у тому, що по одній з угод на постачання газу з Міноборони Росії вона не сплатила 350 млн доларів по бартерній угоді. Тимошенко відповідала, що збиралася сплатити. 27 березня її було звільнено з-під слідства, але не виправдано, а справу проти неї було просто відкладено до «кращих часів».[1]

У квітні 2001р. чотири центристських олігархічні партії об’єдналися з лівими та проголовували за відсторонення Ющенка від влади. 19 квітня вони зробили заяву про незадовільність роботи кабінету міністрів – за таку ухвалу проголосувала велика більшість у 283 голоси. А 26 квітня більшістю у 263 депутати проголосували за недовіру Ющенкові та змістили його. Решта правоцентристів, а це було близько 170 депутатів, продовжувала підтримувати Ющенка. Старі олігархи були розлючені на Ющенка й Тимошенко за те, що ці двоє відібрали у них звичні  джерела ренти.



[1] Інтерв’ю з Тимошенко у травні 2001р.

 

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Теґи: , , , , , , , , , , , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>