Формування помаранчевої коаліції

Помаранчеві лідери усі претендували на високі посади у новій адміністрації, і затримка з оголошенням офіційних результатів виборів лише посилювала внутрішню боротьбу. В принципі, нічого поганого не було в тому, що Ющенко взяв (цілком заслужену) відпустку на 10 днів, котру він провів у Карпатах разом із грузинським президентом Міхейлом Саакашвілі, однак, при цьому він припустився елементарної помилки, призначивши робочу групу з восьми лідерів, щоб вона узгодила склад нового уряду. А оскільки кожен з них зажадав посісти посаду прем’єр-міністра, ідея з групою провалилася з тріском.

Двома найсильнішими суперниками були Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Обоє – вражаючі особистості, високоінтеліґентні та здібні. Тимошенко як політик було водночас і найбільш популярним, і найбільш ненависним політиком, її вважали фанатичкою. Вона стверджувала, що Ющенко пообіцяв їй цю посаду у обмін на підтримку його кандидатури ще минулого липня. Її короткотерміновою ціллю було максимізувати кількість голосів, що її мав набрати блок її імені на парламентських виборах 2006р., і для цієї мети найкращим, на її думку, засобом була популістська політика.

Проблемою Порошенка була наявність у нього суттєвих інтересів у бізнесі. Він скаржився, що через свою опозиційність до старого режиму, він утратив дві третини своїх активів. Відтак, люди побоювалися, що він рветься до влади з метою повернути свої втрачені статки. Порошенка підтримували інші крупні помаранчеві бізнесмени – Давид Жванія, Микола Мартиненко та Євген Червоненко. Їхня репутація була ще гішою за Порошенкову.

23 січня, нарешті, відбулася церемонія інавгурації Ющенка, і наступного ж дня він призначив Тимошенко в.о. прем’єр-міністра. 4 лютого Рада затвердила її кандидатуру переважаючою білшістю у 373 голоси.

Ющенко сформував уряд. Сама Тимошенко не отримала у ньому жодного міністерського портфеля, однак її права рука – Олександр Турчинов, – став головою СБУ[1]. Старий ліберальний союзник Ющенка – Віктор Пинзеник, – повернувся до уряду в якості міністра фінансів. Люди Ющенка також контролювали зовнішню політику: його відданого голову апарату – Олега Рибачука, – було призначено заступником прем’єр-міністра з питань євроінтеграції; Борис Тарасюк повернувся на свою стару роботу у якості міністра закордонних справ; Анатолій Гриценко став міністром оборони. Групу Порошенка також було щедро винагороджено – сам Порошенко дістав призначення секретаря РНБО, також групі дісталися два міністерських портфелі.

Дещо несподівано, невеличка соціалістична партія отримала аж чотири міністерських портфелі, включно з популярним Юрієм Луценком, що став міністром внутрішніх справ, та догматичною Валентиною Семенюк, котра очолила Фонд Держмайна. Таким чином, соціалістам, котрі виступали проти приватизації, було віддано ключовий з ідеологійної точки зору портфель. Четвертий партнер по коаліції – Анатолій Кінах, – став першим заступником прем’єра.

Президентська адміністрація була страшенно розділеною із самого початку. Першим помічником Ющенко взяв Олександра Третякова, сумнозвісного газотрейдера, котрий, однак, запропонував Ющенкові з сім’єю знайти прихисток у своїй укріпленій резиденції після отруєння. Олександр Зінченко – пізній перебіжчик із табору Медведчука, – став головою адміністрації Ющенка.

У результаті, що уряд, що президентська адміністрація, стали осередками як завеликих амбіцій, так і протилежних інтересів. Вони були приречені на всепоглинаючі міжусобиці.



[1] Цей під-розділ суттєвою мірою посилається на інтерв’ю, котрі я записував у моїх особистих звітах про поїздки за 11-14 січня, 6-18 березня та 24-27 квітня 2005р.

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>