Росія перекриває постачання газу: підвищені ціни

Найбільшою драмою часів прем’єрства Єханурова стало перекриття постачань газу 1 січня 2006р., посеред зими, російським Газпромом на Україну; причиною була відсутність погоджених на 2006р. цін[1]. Оскільки 80% російського експорту газу йшло до Європи через Україну, було суттєво знижено постачання газу до восьми європейських країн: Австрії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Польщі, Румунії та Словаччини. Москва їх не попередила, тож цей зрив у постачаннях спровокував міжнародні протести.

У якості реакції на ті протести, Росія припинила своє газове ембарго всього за два дні, тоді як українська делегація поспішила до Москви укладати угоду. З Україною була угода на п’ятирічне постачання газу, починаючи з 2004р., з Росії, котра, як наполягали Тимошенко та українські стальні барони, були чинною, однак Газпром, зі свого боку, закидав Україні, що вона не виконала умов цієї угоди, відтак, вона більше не була дійсною. Трьома ключовими питаннями були:

  • Україна хоче купувати туркменський чи російський газ?
  • Чи дозволять РосУкрЕнерго (РУЕ) продовжити працювати у якості посередника?
  • Якою буде ціна? Газпром зажадав 230 дол/м3 , при тому, що 2005р. Україна забирала по ціні 50 доларів.

Публічна дискусія зосередилася на ціні. Світові ціни на енергоносії різко зросли 2004р. Після Помаранчевої Революції, Україна принципово наполягала на ринковій ціні. Ющенко зазначав: «Якщо Україна дійсно бажає стати економічно незалежною, то рано чи пізно нам доведеться перейти до ринкових відносин у енергетиці та організувати наше споживання енергії раціонально»[2]. Газпром, звичайно, схвально поставився до цих заяв, оскільки сам бажав м’якого переходу до європейських цін, котрі були учетверо-уп’ятеро вищими.

Уже вдосвіта 4 січня, українська державна енергетична компанія «Нафтогаз України» та російський контрольований державою Газпром дійшли згоди із загадковою трейдерською компанією РУЕ про постачання російського та середньоазійського газу до України. Угоду вітали з неабияким полегшенням, однак її було укладено поспіхом, тож вона лишила чимало неясностей. Ціну на газ було встановлено на рівні всього 95 дол/тис.м3, що було все ще було ціною нижчою, ніж ціна для будь-якої іншої країни, крім Білорусі, але лише на першу половину 2006р. Майже весь газ мав надходити з Туркменістану. Явним удосконаленням цього разу було те, що з бартером було покінчено і всі розрахунки мали проводитись у грошовій формі.

Протиріччя залишали три додаткові умови. По-перше, РУЕ отримала монополію на продаж усього природного газу до України. Цей непрозорий посередник мав контролювати цю торгівлю та знімати з неї прибутки за рахунок як Газпрому, так і української держави, шляхом транзитного ціноутворення на користь небагатьох трейдерів та причетних високопосадовців. По-друге, що було ще гірше, РУЕ мало сформувати спільне підприємство – Укргаз-Енерго, – разом із «Нафтогазом України», для реалізації газу на внутрішньму ринку, перехоплюючи прибуткову частку українського ринку газу в Нафтогазу України. По-третє, згідно з шістьма додатковими секретними протоколами до укладеної 4 січня угоди, Україна повинна була надавати РУЕ свої газогони та газосховища за безцінь[3]. РУЕ заробило нечувані статки на внутрішній торгівлі газом в Україні.

Єхануров підкреслив, що Газпром наполіг на тому, щоб газ, купований Україною в Туркменістані, проходив через РУЕ, і Україна не мала вибору, оскільки Газпром контролював шляхи постачання. Офіційним поясненням РУЕ було те, що для торгівлі газом із чотирьох видобуваючих країн – Росії, Туркменістану, Казахстану та Узбекистану, – та транзиту його до України потрібен був посередник, однак українська громадськість ніколи не погодилася з цим аргументом[4]. БЮТ та «Регіони» зловживали цим наслідком, намагаючись винести вотум недовіри прем’єр-міністру Єханурову та його кабінетові 10 січня 2006р., зібравши 250 голосів[5]. Однак, це голосування було визнано неконституційним та таким, що не має чинності, і уряд Єханурова лишився.

Врешті-решт, питання йшло про можливий російський контроль над українським газовим сектором, російсько-українськими відносинами та крупномасштабну корупцію. Мірою того, як ставали відомими деталі, критика зростала. РУЕ було спільним підприємством Газпромбанку та Центрагазу – приватним трастом з досі невідомими вигодонабувачами. 26 квітня 2006р., контрольована Кремлем московська газета «Ізвєстія» розкрила імена власників РУЕ: Дмитрові Фірташеві належало 90% Центразагу, решта 10 – Іванові Фурсіну, банкіру з Одеси[6]. Упродовж багатьох років Фірташ вів бартерну торгівлю з Туркменістаном, продаючи українське продовольство у обмін на туркменський газ. Було маловірогідним, щоб він був кінцевим вигодонабувачем, але віддавав чималу частину своїх прибутків українським високопосадовцям. Він був пов’язаний з організованим злочинцем Семеном Могилевичем, що перебував у міжнародному розшуку і котрого було заарештовано у Москві у січні 2008р., після того, як він прожив там 10 років (Глобальний Свідок 2006, Дюбієн 2007).



[1] Джерелами для цієї секції є «Глобальний Свідок» (2006), Стерн (2006), Тейлан і Ґюстафсон (2006), Дюбієн (2007), та Мілов і Нємцов (2008).

[2] «Ющенко обіцяє не влаштовувати шокової терапії», Українська Правда, 17 грудня 2005р.

[3] «Текст угоди між Нафтогазом Ураїни, Газпромом та РосУкрЕнерго», Українська Незалежна Новинна Аґенція, 5 січня 2006р.; «Газове СП створено. 5 років по 95 дол.», Кореспондент, 2 лютого 2006р.; Владімір Соккор, «УкрГазЕнерго: нове російське спільне підприємство домінуватиме в Україні», Євразійський щоденний монітор (Фундація Джеймстауна), 16 лютого 2006р.; Роман Купчинський, «Профіль РосУкрЕнерго», Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, 18 січня 2006р.

[4] Інтерв’ю з представником РосУкрЕнерго Робертом Шетлером-Джоунзом у Києві, січень 2006р.

[5] «Результати голосування за відставку Єханурова», Українська Правда, 10 січня 2006р.

[6] Том Уорнер, «Дмитро Фірташ – український мільярдер, котрого ніхто не знає», Файненшл Таймз, 27 квітня 2006р.

 

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Теґи: , , , , , , , , , , , , , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>