Другий уряд Тимошенко: глухий кут

БЮТ та «Наша Україна» мали більшість із запасом у всього два місця, котрі швидко перетворилися на одне. Навіть так, внаслідок твердої передвиборчої обіцянки, Ющенко та Тимошенко уклали суттєву коаліційну угоду лише через два тижні, згідно з якою Тимошенко мала стати прем’єр-міністром. І БЮТ, і «Наша Україна» мали отримати до 12 посад у Кабміні. Здавалося, чіткий баланс влади між Президентом та прем’єр-міністром було ґарантовано: Тимошенко контролюватиме увесь економічний блок, а «Наша Україна» – зовнішню політику, безпеку та гуманітарний блок. Частиною угоди також був пакет із близько десятка законопроектів[1].

Однак, формування уряду було відкладено через низьку партійну дисципліну в «Нашій Україні». Декотрі депутати наполягала на ширшій коаліції, котра би включала «Блок Литвина» або «Партію Регіонів». Врешті-решт, 29 листопада було сформовано нову помаранчеву коаліцію, а 18 грудня парламент затвердив Тимошенко у якості прем’єр-міністра ледь-ледь достатніми для цього 226-ма голосами. Вона тут же призначила новий уряд. Врахувавши досвід попередніх скандалів, до уряду не було узято жодного крупного бізнесмена[2].

Тимошенко та Ющенко винесли різні висновки з роботи попереднього кабінету. Тимошенко божилася, що добре засвоїла уроки 2005-го: цього разу, вона вже шукала співробітництва, виступала за нормальну ринкову економіку та не заїкалася більше за реприватизацію. І, хоча ціни на продовольство та енергоносії різко зросли, вона лібералізувала зовнішню торгівлю та обмежила власні зусилля з контролю за цінами. Вона делегувала більше повноважень усередині кабінету. Також допомагав той факт, що у неї був т.зв. малий кабмін, котрому вона довіряла і до котрого входив її перший заступник Турчинов, заступник прем’єра з питань європейської інтеграції Григорій Немиря та важковаговик – міністр фінансів Віктор Пинзеник. Також вона прислухалася до порад міністрів із «Нашої України», з-поміж котрих найвидатнішим були перший заступник прем’єр-міністра Іван Васюник та міністр оборони Єхануров. Молода політична зірка Яценюк став спікером парламенту.

Ющенко ж почерпнув протилежного штибу урок. Він програв прем’єрам Тимошенко та Януковичу, оскільки був занадто поступливий. Скидалося на те, що він переслідував ціль більше не бути розсудливим. Разом зі своїм бойовим шефом адміністрації Балогою, він намагався максимізувати президентські повноваження. Він не дав Тимошенко жодного шансу покерувати, чим загнав уряд у суцільний глухий кут. Починаючи з квітня, він накладав вето мало не на кожен закон чи рішення, котрі йшли від Тимошенко. Згідно з конституцією, губернатори областей підпорядковувалися Президентові. Балога скористався цим пережитком, довівши його до логічних крайнощів, заборонивши губернаторам зустрічатися з прем’єр-міністром.

Тимошенко прийняла розлогу урядову програму, котра цілком узгоджувалася з коаліційною угодою. Для початку, було підтягнуто успадкований від Януковича бюджет. Також вона завершила тих кілька останніх кроків, котрі лишалися Україні для вступу до СОТ, та розпочала перемовини з Європейським Союзом про зону вільної торгівлі.

Вона зосередилася на приватизації, швидко склавши солідну програму приватизації 19 крупних державних підприємств на 2008р. Доволі розумним було, що новий уряд пропонував контрольні пакети, звертаючись, таким чином, до стратегічного інвестора. У лютому уряд розширив цей список до 406 підприємств, котрі повинні були реалізовуватися на відкритих торгах – найбільш прозорій формі приватизації. Щоб підвищити популярність приватизації, Тимошенко хотіла витратити надходження від неї на компенсацію заощаджень, втрачених громадянами у Ощадбанку колишнього СССР внаслідок гіперінфляції на початку 1990-х років. Також, оскільки добігав кінця мораторій на заборону вільного продажу земель сільськогосподарського призначення, було подано два законопроекти, що врегульовували відповідні питання.

У квітні, однак, Ющенко заборонив усі ці приватизації, випустивши низку відповідних декретів. Завжди виступаючи за приватизацію, він раптом почав скаржитися, що ці приватизації нагадують йому «сезонний розпродаж у київському ЦУМі». Частка державної власності знизилася до 21% усіх активів країни, котру він назвав «граничною часткою державної власності». За його підставою, жодної приватизації не повинно було відбуватися доти, доки уряд не затвердить національної програми приватизації; приватизації електричних компаній загрожувала національній безпеці[3]. Ющенко говорив це, немов соціаліст старого штибу, наклавши вето навіть на декрет Тимошенко про дозвіл на торгівлю землею як такий, що суперечить конституції[4]. Коли Тимошенко спробувала звільнити соціалістку Семенюк, котра керувала Фондом Держмайна, Ющенко заблокував це рішення.

У торгівлі газом, Тимошенко мінімізувала роль Украгаз-Енерго – спільного підприємства РУЕ та НАК «Нафтогаз України», що призначалося для торгівлі газом на внутрішньому ринку. Потім вона переконала Газпром та Нафтогаз виключити РУЕ та торгувати газом напряму, без посередників починаючи з 2009р. 2 жовтня Тимошенко зустрілася з прем’єр-міністром Путіним у Москві, у атмосфері підозрілої взаємної люб’язності, та попередньо узгодила трирічний перехід на європейські ціни на газ для України.

Митниця, на котрій Тимошенко навела порядок 2005р., знову перетворилася на основне гніздо корупції, тому вона призначила сильного керівника – Валерія Хорошковського, котрий повторив її попередній успіх. Іншим пріоритетом у цій сфері було відновлення надання відшкодування ПДВ експортерам, однак тут її успіхів не було зафіксовано.



[1] Віктор Чивокуня, «Тимошенко та Ющенко поділили владу», Українська Правда, 16 жовтня 2006р.; Павел Кордубан, «Розбіжності усередині української коаліції наростають», Євразійський щоденний монітор (Фундація Джеймстаун), 13 жовтня 2007р.

[2] «В Україні новий уряд», Інтерфакс-Україна, 24 грудня 2007р.

[3] «Ющенко радить Тимошенко фарбувати крила та міняти бампер», Українська Правда, 24 квітня 2008р.

[4] «Ющенко заблокував Тимошенко у земельному питанні», Українська Правда, 25 квітня 2008р.

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>