Конституційна еволюція та недоліки

Українську політику повернули до життя вибори до республіканської Ради у березні 1990р., і з тих пір парламент лишається захопливою політичною лабораторією. Особливою є поступова політична та економічна еволюція країни. Відомо, що більшість пост-комуністичних країн Центральної та Східної Європи було реформовано у радикальний спосіб, тоді як більшість країн СНД перейшли до реформ повільно і потрапили, таким чином, у т.зв. авторитарну пастку (Аслунд 2007а, Гаврилишин 2006). На сьогодні, Україна – єдина країна СНД, котру авторитетна установа Freedom House (2008) класифікує як «вільну» або демократичну.

За своєю політичною еволюцією Україна більше нагадує не-революційні демократії, як-от Англія чи Швеція, на відміну від решти пост-комуністичних країн, котрі або здійснили швидкий демократичний прорив, або ж стали авторитарними. Справді – Україна пережила Помаранчеву революцію, однак більшість політологів класифікують її як демократичний прорив, а не як справжню революції (МакФол 2006а). Трьома фундаментальними питаннями, котрі тут було піднято, стали співвідношення між президентським чи парламентським правлінням, система виборів до парламенту та відношення між центром та регіонами. Четверте питання – реформи правосуддя, – так і не потрапило до політичного порядку денного.

Оскільки Конституція зразка червня 1996р. постала як результат суттєвого компромісу, чимало її положень потребувало деталізації у законах, котрих так і не було прийнято. Україна отримала нежиттєздатний гібрид президентської та парламентської систем, і Леонід Кучма намагався зарадити цьому шляхом помірної авторитаризації. Наступний конституційний компроміс, що його було досягнуто у грудні 2004р., передав суттєвий шмат повноважень від президента до уряду й парламенту, однак ця система навряд чи запрацювала. Рада ухвалила кілька законів конституційного значення, зокрема, Закон про Кабінет міністрів (двічі), однак, оскільки це був лише закон, а не конституційна норма, його було оскаржено й він так і не закріпився у якості конституційного правила. Таким чином, більша частина конституційних питань так і лишається невирішеною.

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Теґи: , , , , , , , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>