Європейська економічна конверґенція

Домінуючою ідеєю в теорії економічного зростання є теза: маючи однакові економічні системи, схожі передумови та схожу економічну політику, економіки мають сходитися, конверґувати до схожого економічного рівня (Барро і Сала-і-Мартін 2004).

Країни Центральної та Східної Європи надали чудові приклади такої конвергенції. Станом на 2007р. їхні показники ВВП на душу населення (у купівельній спроможності) досягли половини рівня старих 15 членів Євроспільноти (МВФ 2008). У поточних курсах валют, їхній ВВП на душу населення ледь-ледь нижчий за третину від рівня старших 15 членів ЄС. Росія вже подолала схожу конверґенційну межу, досягнувши чверті від рівня ЄС-15 станом на 2007р. (МВФ 2008).

Україна також заскочила до цього вагону переможців: якщо протягом періоду 1992-2000рр. її ВВП у поточному доларовому еквіваленті теліпався десь на дні, то з 2000р. по 2007р. він уперто зростав, у середньому, на 24% щороку, сягнувши з 31 млрд доларів станом на 2000р. до 140 млрд 2007р. (графік 9.5). Це означало, що ВВП на душу населення України майже потроїлося підскочивши з 2.8 до 7.4% рівня єврозони (МВФ 2008). Україна настільки відстає від інших країн Центральної та Східної Європи, що її зростання може тривати високими темпами аж допоки вона досягне третини від рівня ЄС-15.

У наступному десятиріччі, в Україні має відбуватися надприроднє номінальне зростання. Ринкова економіка закріпилася та насолоджується солідною політичною підтримкою. Дві третини ВВП виробляється приватним сектором, і ця часта лише зростає. Україна є дуже відкритою економікою, і стане ще більш відкритою зі вступом до СОТ. Після фінансової кризи, зростання може повернутися, надолуживши будь-яке попереднє падіння. Серйозною проблемою є корупція, однак, те ж саме діється у багатьох інших швидко зростаючих економіках.

Досі, Європейська Спільнота вела себе радше пасивно по відношенню до України, однак залучення ЄС зростає. Європейська Спільнота буде тиснути на і співпрацювати з Україною задля здійснення багатьох інституційних реформ, більшість з котрих сприятимуть подальшому зростанню. У Спільноти є здорова звичка проводити найбільш ліберальні реформи, такі як полегшення доступу до ринків та обмеження монополій, у першу чергу. Це встановить рівні стандарти, котрі, найвірогідніше, стануть домінуючою темою інституційної думки та дебатів в Україні, як це вже відбувалося у Центральній та Східній Європі.

Не дивлячись на спустошення, спричинювані поточною фінансовою кризою, матеріальних причин того, чому довготермінове економічне зростання України має лишатися високим, чимало. Ремонетизація економіки підштовхнула обсяг грошей (М3) як відсоток до ВВП з 16% 2000р. до 47% 2007р. (графік 9.6). Зростаючий попит на гроші знайшов своє відображення у циклі довготермінових кредитів, що призвело до зростання інвестицій. Таким чином, інвестиції по відношенню до ВВП зростали паралельно, з майже 20% 2000р. до 27% 2007р., і ця тенденція має продовжитися після проходження тимчасового затишшя в бізнесовому циклі (графік 6.3).

 

Графік 9.5 ВВП України в доларах США, 1992-2007рр.

млрд дол. США

Джерело: МВФ (2008).

Частина із тих інвестицій, що зростають, припадає на прямі зарубіжні інвестиції (ПЗІ), котрі зростали безперестанку, сягнувши 6.5% ВВП у 2007р. (графік 9.7). Майже непомітно, Україна наздогнала за часткою ПЗІ у ВВП такі Центрально-Європейські країни, як Польща, значно обійшовши за цим показником Росію. Попри тимчасові негаразди, ПЗІ, вірогідно, залишаться значними ще довго, принаймні, виходячи з досвіду країн Центральної Європи. Також, триває структурна нормалізація – старі, неефективні підприємства совєтського штибу закриваються, тоді як з’являються й розвиваються інші, нові галузі.

Найбільш важливий потенціал зростання представляють собою ті 73 відсотки української молоді, котрі обирають ту чи іншу форму вищої освіти, роблячи колосальну інвестицію як у себе, так і в людський капітал країни.

Україна – країна відкритої ринкової економіки, розташована у Європі, і вельми інтегрована. Європейська Спільнота є для неї моделлю та інституційним стандартом, і, попри те, що Україна досі імітувала Європейську спільноту вельми повільно, вона має наміри це робити. Після 2000р., вона отримала кращий доступ до єдиного європейського ринку, котрий на сьогодні є її найбільшим експортним ринком. Близькість України до Європейської Спільноти не є гарантією конвергенції, однак, її політикам потрібно зробити забагато помилок, щоб зазнати невдачі на шляху її досягнення.

 

Графік 9.6 Грошова маса (М3) по відношенню до ВВП України, 2000-2007рр.

%

Джерело: Конкорд Капітал, березень 2008р.

Поділитись в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Теґи: ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>